АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Спільна перемога козаків і кримських татар під Конотопом: не можна забувати те, що століттями намагалися стерти з нашої пам’яті

13.07.2017 / 577

Минулого тижня в галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відбувся публічний діалог «Конотопська перемога 1659 року: українсько-кримськотатарський військове братство на захисті України». Організатори — столичний ісламський культурний центр, ГО «Таврійська гуманітарна платформа», Меджліс кримськотатарського народу, Гетьманський фонд Петра Дорошенка, Національний заповідник «Софія Київська», музей Олександра Фельдмана — не просто запросили цікавих доповідачів, науковців, що спеціалізуються на цій темі, а й подбали, щоб дискусією могли насолодитися й мати з неї користь якнайбільше слухачів. Саме тому вхід на захід був вільний, а відеозапис зустрічі викладено в інтернеті.

Чим визначна битва 1959 роки? Тим, що тривала три дні (7–9 липня за григоріанським календарем), що в ній брала участь коаліція гетьмана Виговського і Кримського ханства з одного боку і московське військо — з другого. Московитів розбито: загинуло понад 30 000, у полон здалися 15 000, між них і 50 воєвод.

Як зазначив Андрій Іванець, модератор зустрічі й координатор Таврійської гуманітарної платформи, «ми прекрасно розуміємо, чому не давали доносити інформацію про цю подію до широкого загалу: вона руйнувала міф, що 1654 року «возз’єдналися навіки», а тут, буквально за п’ять років, страшної поразки Московія зазнала саме від українських і кримськотатарських військ».

Чи не тому в радянських підручниках багатовікову історію взаємодії українського й кримськотатарського народів подавали тільки як одвічну ворожнечу, що навіть по тотальній депортації кримських татар Кремль побоювався відтворення подібної сильної коаліції в майбутньому і діяв за принципом «діли й пануй»?

Завідувач відділу теорії та історії археографії та споріднених джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Віктор Брехуненко почав свою промову з історичної довідки про війни Росії проти України протягом століть. Він також зауважив, що паралелі з війнами минулого легко помітити і в нинішній російсько-українській війни.

Пам’ятні заходи в річницю Конотопської битви провадять уже багато років поспіль, однак цього року вперше в офіційній частині — дуа за полеглими в ній кримським татарам, а загалом, на думку учасників діалогу, на боці гетьмана Виговського воювали близько 40 000 кримських татар.

Погляд на цю битву дослідників історії Криму, а також події, що відбувалися в той час на самому півострові, представила історик і телеведуча Ґульнара Абдулаєва.

Автор першої монографії про українсько-кримськотатарські союзи XVI–XVIII століть директор Науково-дослідного інституту козацтва Тарас Чухліб нагадав про українсько-кримськотатарські відносини за часів Івана Виговського. Ще науковець запропонував увічнити пам’ять про ту добу і зверхників союзних військ — гетьмана Івана Виговського й хана Мехмеда IV Ґерая, — поставивши в українській столиці пам’ятник або меморіальну дошку. Модератор Андрій Іванець додав, що такі пам’ятні знаки треба ставити і в Криму, і він переконаний, що це обов’язково станеться.

Сходознавець і перекладач Юрій Косенко виступив з доповіддю «Співпраця українців і кримських татар крізь призму пам’яток кримськотатарської художньої літератури епохи Кримського ханства», згадавши й поему Джанмухаммеда «Тугай-бей».

Під час обговорення Андрій Іванець наголосив, як важливо робити правильні висновки з історичних подій, адже, незважаючи на блискучу перемогу, безглузді дії політиків і нездатність до внутрішнього діалогу нівелювали її плоди.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси